Przejdź do treści

Trasy Mapa

Miejsca

Wszystkie miejsca na mapie Miasta i wioski Szczyty Jeziora Wodospady Ciekawe miejsca

Questy Pogoda

Społeczność

Chat Forum Przewodniki

Więcej

Sprzęt Katalog Blog

O nas Twórca projektu Kontakt

Trasy Mapa Miejsca Miasta i wioski Questy Pogoda

Społeczność

Chat Forum Przewodniki

Więcej

Sprzęt Katalog Blog O nas Twórca projektu Kontakt

Język

German

Polish

Znajdź na miejscu

Szukaj

Сколе - гора Парашка

Сколе - гора Парашка

Galeria zdjęć 77

Як я знайшов найкращого гірського гіда ️

Планував піти на гору Парашка в повній автономії, сам-один. Але у Сколе на залізничній станції у долі були інші плани. До мене прибився цей кудлатий красень і просто... повів за собою.

Цей малий пройшов зі мною абсолютно весь шлях:

Впевнено біг попереду, досліджуючи кожен сантиметр стежки, ніби перевіряв її на безпеку (і точно розганяв своїм шумом усіх місцевих змій чи диких кабанів!).

Чекав на мене на кожному крутому підйомі, обертаючись із поглядом: «Ну що ти там, наздоганяєш?»

Разом зі мною зустрів на вершині шалену зливу, коли стежки за хвилину перетворилися на гірські річки. Змок до ниточки, але не відійшов ні на крок.

А після дощу ми разом сушилися, ділили обід і дивилися на карпатські краєвиди.

Він провів мене назад до самої станції Сколе, переконався, що я сів на поїзд, і залишився чекати наступних туристів.

Кажуть, у Сколівських Бескидах є свої ангели-охоронці. Тепер я знаю, як вони виглядають.

Якщо колись будете в Сколе і зустрінете цього путівника - знайте, ви в надійних лапах. Не забудьте пригостити його смачненьким! ❤️

Пройшла цей маршрут не без пригод! Стартувала зранку у Сколе з надією покорити Парашку і до заходу сонця спуститися до водопаду Гуркало)
Підйом на Парашку був легкий, джерело після осередку висихання смерек пересохло!Краєвиди полонин неймовірні!
Поїдання ожини по дорозі і часті привали на жаль забрали більше часу ніж очікувалося, тому на захід сонця зустріла вже на шляху до Гуркала! І тут почався жах! Дорога вела взагалі в іншому напрямку від водоспаду, тому вирішила рухатися по навігатору! У підсумку 30 хвилин на лютому адреналіні пролупашила через корчі та зарослі! Блукала до 10 години вечора, але до кемпінгу дійшла!
Тому мій висновок:
ХТО ХОЧЕ ГОСТРИХ ВІДЧУТТІВ - спускайтеся з Парашки до Гуркала, бажано вночі.
Якщо хочете без пригод - краще повертайтеся тою ж дорогою!

Спонтанно запланували похід на гору, оскільки до Сколе легко добратись до Львова, та вирішили що для одноденного походу з поверненням ввечері назад буде якраз супер.

Почали маршрут о 10 за Рукавичкою. Попередньо перепитали у кафе поруч, чи дійсно там починається маршрут, оскільки ніякого маркування на початку немає(
Підйом лісом одразу стрімкий, проте з іншого боку це добре, оскільки потім приємно просто рухатись по хребту до гори і насолоджуватись краєвидом.
Почали підйом о 10, на горі були вже о 12.30, проте рухались швидким темпом і зупинялись лише один раз на горі по дорозі 5хв снікерса з\'їсти і води попити.

Спускатись вирішили іншим маршрутом - через водоспад Гуркало, Плаї, тд. (повний маршрут в застосунку означений як \'Сколе - гора Парашка 26.91км\' )
Початок спуску надзвичайно красивий, дуже мальовничі дерева.
Проте через півгодини спуску він почав розчаровувати. Маркування з\'являлось все рідше, потім взагалі зникло, а стежки теж не було, хоча по двох трекінгових апках показувало, що рухаємось правильно.
Вийшли з лісу на піскову дорогу, теж згідно маршруту, та через якийсь час потрібно було з неї повернутись назад у ліс. На дорозі жодного маркування про це нема, та дуже часто відсутній зв\'язок навіть для навігатора.
Тричі суттєво повертались назад, щоб повернути в іншу \'стежку\', напрям, оскільки навігатор збивався, а маркування, шоб запевнитись взагалі не було.
Після піскової дороги потрібно було йти ще 2 години лісом, де час від часу натрапляли на маркування, але його було надто мало, через що часто сумнівались, чи рухаємось правильно.
Декілька разів на шляху взагалі не було стежки, щоб йти, то доводилось йти високою травою і листям, щоб подивитись, чи далі є прохід. Блукали добряче.
Був період коли ще йшли скелями, біля меморіалу Героїв УПА. там красиво.

Загалом, порекомендував би якось пофіксити маркування на маршруті спуску. В 2х частіше та знаки на помітніших місцях було б чудово.

Пройшов би ще раз, але лише тому, шо вже знаю маршрут. Перший раз воно трохи некомфортно, навіть якщо добре фізично та морально готовий, оскільки замість 27км вийшло цілих 36))

Пішла маршрутом #13 ( вхід за Рукавичкою). Не могла знайти початок, тому ще раз перепитала місцевих. Маршрут починався за Рукавичкою за сміттєвими баками, ледь знайшла. Потрібно нормально окультурити цей початок маршруту, бо немає жодного вказівника, купа сміття на початку стежки(
Відразу стрімкий підйом, ледь не руками потрібно чіплятись, але туристи на початку стежки лишають палки деревʼяні, мені згодилось!
Підйом в мене зайняв 4,5 години, йшла з перервами. Трохи каміння є на початку на стежці. Маршрут добре промаркований, от тільки шкода, що «виховані» мандрівники на вказівники та таблички додали свої корективи( трохи сміття є по дорозі, особливо серветки. Загалом чисто, на вершині Парашки теж культурно.
Спочатку було багато лісу, але він мене зачаровував, було і прекрасно! чисте запашне свіже лісове повітря вдихала на повні груди! Вище - коли ліс потрохи змінювався на полонини, ставало ще прекрасніше! Відкрились гори та гарні краєвиди! Дойти до самої Парашки - то ще той квест) кожна гора мені здавалась останньою, але це була не Парашка . І нарешті побачила на вершині хрест, це вона! Дуже гарно зверху! Правда, вітер був, але вибрала правильну сторону, де в затишку перепочила та повернулась назад.
Отже, початок маршруту - 9:00, закінчення- 19:00. Маршрут помірний, інколи трапляються круті підйоми, але все долається. Раджу чимраніше почати сходження, щоб був час і ну перепочинок і дорозі, і на відпочинок на вершині. На спуску трохи почали тремтіти коліна через навантаження. Беріть похідні палки з собою, дуже допомагають!

Ми проходили цей маршрут з друзями 19.10.2024.

Маршрут виявився досить мальовничим, з невеликими перепадами висот. Краєвиди та кольори — перехоплюють дух. До водоспаду Гуркало дійшли спокійно, але після нього почався справжній хаос. Особливо це відчувалося в гущавині лісу: карта показувала відхилення від маршруту із запізненням, ми губили маркування разом зі стежками, а мобільна мережа була відсутня. Деколи доводилося пробиратися через хащі у пошуках правильного шляху. Оскільки в цю пору темніє доволі рано, ми вирішили повернутися до Корчина і звідти поїхали в Сколе. Місцеві жителі повідомили, що у цьому місці бувають випадки блукання, тож майте на увазі.
Цей досвід дозволив нам зрозуміти, що частина маршруту потребує додаткових міток.

Підіймались 25.08.24 зі Сколе від Рукавички .
Врахуйте той момент, що джерела які про марковані на старті маршруту, станом на кінець серпня були пересохлі…(( Джерело перед підйомом на хребет - це чи не єдине місце для поновлення запасів води . Маркування теж залишає бажати кращого. Трек достатньо довгий, хоч і не надто складний. Почали підйом о 9:00, в 17:00 вже були біля машини внизу . Всі хто вважає , що Парашка то для дітей і попса після походу на неї різко змінюють своє враження про цю гору:) Краєвиди прекрасні . Людей багацько. Всім вдалих підйомів і спусків)

Маршрут біля рукавички дуже вилизаний, просто піднятись, навіть без маркування, мені здається, можна спокійно пройтись)

АЛЕ як іти з Парашки вже іншим маршрутом (спускатись під 45 градусів :)) то можете спустись до водоспада Гуркало, будете на полянці, а ще там буде карта, яка показує прямий шлях до Сколе)))) П.С. шлях не такий, що тут на карті і більше ви таких карт не побачите. Крч це найоб на офіційному рівні
Можете без проблем дійти до бункера тим шляхом, але далі раджу не йти, якщо не хочете пріключеній, бо шлях 5010 закінчується посеред тракторної дороги (яка теж уже заросла) і там починаються червоні риски та фіолетові точки, а ще знайшли V мітки вишкрябані на деревах ахаха
Допоки ви дійдете до тієї тракторної доріжки вас чекатимуть напряжні пошуки жовто-біло-жовтої 5010 мітки в хащах за якими вже ніхто не слідкує, судячи з коментарів, уже давно. Якщо ви дійшли до хатинки через потічок (чи річку), то ви молодці, подолали найтяжкіші пошуки міток і тракторна доріжка вже скоро. Перед ним буде довгий спуск по явній, але все одно зарослій дорожці, де мітки далеко одне від одної.
Ми йшли потім назад уже як ставало темно по Малій річці вниз, бо ще одний горб до Сколе ми би вже не осилили, потім через супер секретний вузький прохід спустились до Великої річки і вже прямо по ній ішли. Якщо вже так сталось, що так ітимете, то на шляху вниз Великої річки зліва буде доріжка, яка веде до Татарського каменя і цією доріжкою можете спокійно вийти до Корчина. Зауважте, що по дорозі буде залізна железяка перпендикулярно вам і дивіться через неї не перечепіться.

Щодо дороги з Гуркала прямо до Корчина не знаю, але кажуть, що це можливо

Загалом не раджу 5010, але ці блукання на все життя запам\'ятались))

08.08.24 Йшли цим маршрутом від кладовища у с. Сколе до г. Парашка моментами є складні підйоми, але коли підіймаєшся на

Піднімалась на Парашку двічі, шлях дуже гарно промаркований та в міру важкий. До Гуркала не спускались, назад повертались тим же шляхом, яким йшли на гору. Однозначно рекомендую цю гору до відвідування!

Вид з г. Параска

Пройшли гарно за маршрутом до вершини, спустились тією ж дорогою. Джерельце по маршруту пересохло (станом на серпень), спускалися до іншого вище по маршруту, але досить важко, стежки нема, через ліс досить стрімко вниз треба йти. Сама дорога, до полонин, досить виснажлива, і спуск також, але за лісом маршрут дуже гарний (якби було спекотно то може б інакше казала ).

Всі коментарі хороші і корисні)
Хочу додати деталей щодо води на маршруті.
Окремо виділю пару джерел бо решта не має такого стратегічного значення оскільки вже йдуть після г.Парашка або являють собою маленькі болітця.
Якщо йти по маршруту не через водоспад (там води досить навколо більшу частину маршруту) то найперше джерело на мапі являє собою ледь текуче джерело з майже стоячою водою. Питною вона може бути хіба після декількох днів спокою. Таке літом рідко буває. А так то можна її вживати після фільтрування через спеціальний фільтр або кип\'ятіння. Теж можна сказати про джерело справа вже на хребті між Зеленою та Тимків Верх. Тим більше в останньому ще живуть милі жаби:) Обоє джерел не придатні для пиття без обробки.
Найближче до питного є лише одне джерело від початку маршруту до г. Парашка. Знаходиться між горою Зелена та Тимків Верх по правій стороні. На набір води треба виділити час та сили оскільки спускатися треба буде крутим схилом ~30° і десь 100-200м від маршруту. Мені ця подорож по воду з набором 2-х літрів зайняла 40хв.
Як варіант

Я би не рекомендував початківцям, або групі з дітьми спускатись з Парашки по цьому маршруту. Ухил досить крутий, а стежка місцями вже заростає. Ближче до річки по суті не має, якщо йти суто по треку. Ну і треба розуміти що від водоспаду до Сколе ще 11 км. Для мене це була несподіваною, якось я не правильно розрахував. Якщо ви преший раз йдете на Парашку краще спустись тим же шляхом, як підіймались. Щодо початку маршруту - найважчі перші 2 км маршруту. 5 км із 9,5 проходять по лісу, тому навіть у спекотний день маршрут можна підкорювати. Чудова гора для прогулянки

Були з дитиною (4р)

Підйом зі Сколе (

Гарний маршрут (до Парашки і назад), гарні місця. Видів особливо не було, бо туман, але
туман не налякав.
Найважчим виявився спуск до Сколе, бо йшли по руху струмка, що не по маршруту.

Цього літа з другом проходили цей маршрут. Досить непоганий підйом на гору Парашку, дуже красиві краєвиди. Але ось спуск до Гуркала справді важкий, сильно різко вниз. На шляху були болота та деякі не повністю протоптані стежки. Ночували біля Гуркала, справді одна з найкращих зон для відпочинку, навіть скупатися у водоспаді можна. А ось дорогу назад варто передивитися та оновити інформацію… Ми ледве вийшли з того лісу, два разу блукали в кушах, а виявляється, що стежка якою веде цей маршрут давно закинута, і нею ніхто не ходить та не доглядає. Але загалом, мені дуже сподобалося, що вдалося побувати в таких різних ситуаціях, де потрібно було думати як вибратись, а не просто йти протоптаною стежкою. Чудовий маршрут для молодих, енергій, які шукаю пригод))

Перший раз були в Карпатах і око вибрало саме цей маршрут. Начитались коментарів і вирішили дійти до Парашки і тим самим шляхом повернутись. З перервами і фотканням всього вклались годин у 6-7. Доволі важко було спочатку, але крутий підйомів на маршруті було 3. Думаю, для новачків - це як раз підходящий варіант.

Ще на початку шляху можна помітити 2 виходи до Сколе (той, що НЕ помаркований червоним на мапі - офіційний варіант маршруту, але він важчий. Ним спускались - дуже не рівна стежка, крутий підйом і хитке каміння під ногами).

В цілому, походом задоволені, перша тестова подорож вдалась :)

Були 8.08 йшли до Парашки і назад.
Був з малим 6 років пройшли маршут, туди за 3:45 назад за 2:45 .
По джерелам перше було дуже каламутне , друге пересохле або не знайшли, вийшло набрати воду на 3 джерелі після гори Зелена , там варто бути обережним стрімкий спуск і було досить слизько.
Підніматися було трохи важко, досить стрімкі підйоми, але не критично.
Людей на маршруті було багато .
В цілому на раз сходити глянути норм.

Частина маршруту до водоспаду Гуркало проходиться легко, трохи далі починається дика стежка з дуже нерівномірним маркуванням, рекомедую добре зарядити телефон і без gps не намагатися пройти другу частину, часто стежка просто зникала або маршрут вів з більш-менш помітної дороги у хащі. Частина маршруту це буквально продирання через кущі або болото з кропивою без будь-якої помітної стежки. Багато переходів через річки, також багато болота навіть навіть у досить спекотний період. Ми хоч і не дуже досвідчені, але з десяток походів маємо за плечима для порівняння, цей був одним з найскладніших (відрізок Гуркало-Сколе), від Парашки такого не очікували. Ведмежі сліди в болоті теж трохи насторожили, враховуючи що в другій частині маршруту не зустрічали жодної людини. Але все ж маршрут дуже цікавий і мальовничий, лісові галявини з квітами, величезні бескиди в лісі над річкою - мабуть було того варте)

Проходили цей маршрут 19 червня. Дорога зайняла 14 годин. З них до Парашки три години. Друга половина дороги погано промаркована. Багато разів заходили в хащі і ледве вибирались з них. Декілька разів (4-5) приходилось переходити через річку. Рекомендую вертатись з Парашки тією самою дорогою, що для підйому або йти з ночівлею. Сумарно, через те, що блукали дорога нам зайняла 39 км, а не 27 як написано.

Здається не відповідає дійсності

07.09.2024.
Можна сказати «болото»

11.04.2021.

25 травня 2024 вода не тече, стоїть калюжа

Дуже гарні краєвиди, раджу однозначно

07.08.24 Стежки до джерела немає, треба іти по онлайн карті під нахилом до початку струмка. Вода дуже смачна, зробили декілька лійок, щоб краще можна було набрати води

Перед сходженням на Парашку, вид в сторону Стрия

Затишна місцина
03.10.2024

Хороше місце для одного намету, якщо плануєте ночувати поблизу г. Парашка. Недалеко є джерело, але до нього немає стежки, лише іти по онлайн картам. Є місце для вогнища. При сильному вітрі чути як на горі Парашка б\'ється прив\'язана до хреста палиця, так що не лякайтесь. 07..08.24.

Вид на Зелену з Оброслого верха

Дуже затишне місце. Ночували компанією взимку, вночі був сильний вітер, але незадував у середину. Просторо, чисто. За порядком туристи слідкують. Також хтось залишає якісь туристичні дрібнички, є аптечка.

(Фото - вид другого поверху)

Вода стояча,воду набрати неможливо. Не розраховуйте на це джерело

Є питина вода

Ще немає джерело

По 13 маршруті 3 години

Мітка не точно відповідає місцезнаходженню джерела. Джерело метрів за сімдесят на тій же горизонталі в бік гори Зеленої. Джерело важкодоступне, в досить крутому урвищі. Спускатися слід метрів на 50 по вертикалі. Стежки до води немає.

31 травня 2025 - найкращий краєвид ,який ми бачили

https://tt.pryhystok.in.ua/

2026.07.19 все ок, джерело біля дороги. Дійти від притулку і знайти елементарно. Набирати краще горнятком.

Якщо зайняте місце що ближче до г. Парашка можна скористатись цим, виглядає доволі комфортно, лише до джерела прийдеться трохи іти.

Pokaż oryginalne zdjęcie

Wszystko o turystyce pieszej w Karpatach. Trasy, miejsca, mapy, transport. Mobilny nawigator. Komunikacja i wymiana doświadczeń

Pobierz zApp Store Pobierz zGoogle Play

Góry

Trasy
Mapa
Miejsca
Miasta i wioski
Pogoda

Społeczność

Chat
Forum
Questy
Przewodniki
Katalog

Projekt

O nas
Twórca projektu
Wesprzyj projekt
Kontakt
Polityka prywatności
Warunki użytkowania

© Roman Gelembjuk 2019–2026

German English Polish Ukrainian

Logowanie

Adres e-mail

Hasło Zapomniałem hasła

Zapamiętaj mnie

szybkie logowanie z

Google Apple Facebook X

Nie masz jeszcze konta? Zarejestruj się